Наказ зарахування до 1 класу 2024-2025 н.р.
Список зарахованих дітей до 1 класу 2023-2024 н.р.
Зразок заяви про зарахування до першого класу
Зразок заяви про зарахування до першого класу за програмою Інтелект
Про зарахування учнів 1–хкласів СЗШ № 40 м. Львова на 2021-2022н.р.
Мова навчання – українська.
Закріплені будинки за територією школи
Готовність дитини до школи: складові успішного навчання
Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебудову всього способу життя і діяльності дитини. Школа з її класно-урочною системою і чинними програмами ставить дитину-першокласника в певні умови.
Як показує практика, ці умови вимагають від дитини вміння:
- організувати свою рухову діяльність;
- діяти відповідно до вказівок дорослого;
- аналізувати запропонований зразок (виділяти його з навчальногоматеріалу).
Крім того, шкільне життя передбачає певний рівень
- розвитку мислення і мовлення;
- навичок мовного спілкування;
- розвитку дрібної моторики руки і зорово-рухової координації;
- наявності бажання йти до школи.
Для визначення рівня готовності дітей для вступу до школи доцільно виявити ступінь шкільної зрілості.
Під шкільною зрілістю мають на увазі рівень морфологічного, функціонального та інтелектуального розвитку дитини, який дає змогу зробити висновок, що вимоги систематичного навчання, різного роду навантаження, новий режим життя не будуть для неї надмірно стомливими.
Розроблено чималу кількість методик визначення готовності шестирічних дітей до навчання в школі. Кожний шкільний психолог вибирає ряд «зручних» методик діагностики першокласників під час прийому до школи. Що мається на увазі під «зручними» методиками?
По-перше, методика повинна бути зрозумілою для використання психологом і педагогом початкових класів, які проводять тестування дітей.
По-друге, методика має упродовж нетривалого часу давати достатній обсяг інформації.
По-третє, важливі доступність, зручність і простота стимульного матеріалу.
Напрямки формування шкільної зрілісті дітей шестирічного віку
Орієнтація у просторі
Уміння орієнтуватись дуже важливе для успішного навчання у школі. Вправи на орієнтацію в просторі становлять для дошкільнят особливі труднощі.
Розвиток уявлень про просторові відношення тісно пов’язаний із засвоєнням їхніх позначень словами, тому, формуючи ці поняття, доречно подавати їх парами:верх-низ, над-під, спереду-позаду, ліворуч-праворуч.
Виконуючи завдання на визначення понять уліво-вправо, вгору-вниз, уперед-назад, середина, діти часом збиваються, намагаючись угадати правильну відповідь.
Наочно-образне мислення
Розв’язання під час шкільного навчання інтелектуальних завдань потребує від учня образного мислення, яке формується й розвивається на основі засвоєних ним узагальнених знань про предмети, явища та події навколишнього світу.
Важливо, щоб батьки й педагоги заздалегідь подбали про те, щоб дитина набула високого рівня узагальнення та абстракції. З цією метою нові поняття слід подавати за допомогою моделей та схем, які в доступній дошкільнятам формі розкривають приховані якості та зв’язки між об’єктами довкілля, виявлення яких становить для дітей найбільші труднощі. У такий спосіб у дитини формуються тісно пов’язані між собою плани відображення: план реальних об’єктів і план їхніх моделей.
Наприклад, формуючи уявлення про простір, дітей учать викладати з геометричних фігур план розміщення меблів у ляльковій кімнаті або розставляти їх відповідно до запропонованого зразка. Згодом моделювання слід поширювати і на нові види діяльності дошкільнят
Словесно-логічне мислення
Шкільне навчання будується на засвоєнні словесно сформульованих правил. Щоб вільно оперувати ними, дитина повинна мати добре розвинуте словесно-логічне мислення, яке базується на наочно-образному мисленні і є його природним продовженням.
Старше дошкільня вживає у своєму мовленні слова різного ступеня узагальнення. Проте це не завжди є свідченням того, що діти й справді розуміють відношення між загальним (видовим) і частковим (родовим) поняттями, що є основою логіки. Дослідження з цієї проблеми доводять, що в дітей старшого дошкільного віку словесно-логічне мислення розвивається значно краще, якщо поняттєві відношення розкривати їм за допомогою наочних моделей з умовно-символічним значенням.
Розвиток мовлення
Процеси мислення і мовлення нерозривно пов’язані між собою. Рівень оволодіння мовленням — показник розумових здібностей і загального психічного стану дитини. Отже, це важлива складова її готовності до шкільного навчання. Добре розвинуте мовленн я передбачає вміння зв’язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, картину, подію, передавати хід своїх думок, пояснювати те чи інше явище, логічно розмірковувати на задану тему.
Мовлення дітей, що йдуть до школи, розвинуте недостатньо. Діти іноді використовують слова, не усвідомлюючи їхнього значення, що заважає їм опанувати більш високий рівень образного мовлення. Дуже важливо подбати про збагачення та уточнення словника дошкільнят, учити їх уживати епітети, порівняння, метафори, антоніми, синоніми. Цьому сприяє ознайомлення дітей з творами художньої літератури. Художні твори слід добирати у такий спосіб, щоб вони розкривали дітям різні грані дійсності: ознайомлювали з явищами живої і неживої природи, сферою людських взаємин, особистих переживань, світом мистецтва. Тому дитина ще до школи повинна навчитися складати зв’язну розгорнуту розповідь. Існує безліч способів сприяння розвитку мовлення вдошкільнят.
Зокрема, їм можна запропонувати такі завдання:
1.Визначити за допомогою запитань (який? з чого? де? для чого?), про який предмет ідеться, та передати цю інформацію одноліткові.
2 Дати розгорнуті відповіді на запитання за змістом прочитаного.
3.Описати картину, іграшку, предмет.
Удосконаленню мовлення дошкільнят сприяє їхня участь в інсценізаціях творів дитячої літератури.
Щоб активізувати мовленнєву діяльність дитини, дорослий повинен уміти ненав’язливо підказати тему, проблему, можливий розвиток подій. Він мусить підтримувати найменшу дитячу ініціативу, ставлячи навідні, уточнювальні запитання, демонструючи своє зацікавлення, створюючи ігрові ситуації.